В перші дні військової агресії ворогом майже одночасно були захоплені два атомні енергетичні об’єкти – Запорізька та Чорнобильська атомні станції. Все відбулося досить несподівано і швидко, очільник НАЕК “Енергоатом” Петро Котін почав давати досить мляві коментарі, які викликали більше питань, ніж відповідей. Чому важливі і небезпечні об’єкти не захищали, а здали практично без бою? Чому керівники станцій у різних кутках країни зустрічали ворога фразою: “Вітаємо вас на новій станції “Росатому”?
Відповідь насправді лежить на поверхні, бо за два тижні до початку повномасштабних військових дій Петро Котін особисто інструктував керівництво Запорізької АЕС щодо неприпустимого використання Національної гвардії України в обороні станції. Тому на її захист з “голими руками” вийшли лише патріотично налаштовані мешканці міста Енергодар. А коли окупанти зайшли до адміністративної будівлі ЗАЕС, в.о. директора станції Мурашов вітав їх вищезгаданою фразою. Що і не дивно, бо сам Мурашов мав паспорт громадянина РФ до 2005 року, а під час навчання в Обнінську в 90-х роках був учасником кримінальної справи за статтею “грабіж”.
В зоні Чорнобильскої АЕС ситуація складалася драматично. Працівники ЧАЕС були у ворога в заручниках, весь період окупації вони працювали одним складом. Оскільки люди знаходилися на об’єкті цілодобово, вони вимушені були розділитися, щоб взагалі мати можливість працювати, а це становило небезпеку – бо ж об’єкт відповідно не обслуговувався. Робота велась під тиском окупантів, з постійними обстрілами. По відношенню до людей це можна прирівняти до тортур.
Але чи бентежить це керівництво “Енергоатому”? Та військові дії для Петра Котіна стали просто манною небесною – це ж який чудовий привід списати всі збитки компанії, що він же і спричинив, на росіян! В то же час, як виявляється, і дотепер підтримуючи з ними найтепліші стосунки.
Бо все керівництво компанії “Енергоатом” на чолі з Петром Котіним через Бояринцева і за вказівками Деркача і дотепер утримується як кероване інтересами РФ. Доказом цього служать підозрілі несправності вже на підконтрольній Україні ХАЕС, куди Мурашов приїздив два тижні тому. Подія на ХАЕС значно погіршила здатність нашої енергосистеми до протидії зовнішнім впливам, враховуючи, що на ЗАЕС не можна гарантувати надійної генерації. І тепер під наглядом Котіна та Бояринцева ремонтні роботи на ХАЕС будуть проводити спеціалісти РФ, що пов’язане зі спеціфікою ушкодження. Дуже своєчасно.
А щоб відвести підозри, Котін використовує російські нарративи, знімаючи всі провини з себе і перекладаючи їх на МАГАТЕ, звинувачуючи структуру у підіграванні Росії. Тут, як кажуть, Котіну і “карти в руки”, бо з того часу як ДІЯР очолив підконтрольний очільнику “Енергоатому” Коріков, Котін отримав вплив на єдину організацію, яка могла контролювати “Енергоатом” і не давати дозволу на свавілля, що чинив і продовжує чинити Котін. Тепер же за його прямою вказівкою очільник ДІЯРУ Коріков веде себе з представниками МАГАТЕ на всіх рівнях доволі нерозумно, маючи на меті змістити акценти з російського чинника як головної загрози для українських АЕС на МАГАТЕ, а конкретно на його очільника Р. Гроссі, тим самим відволікаючи державну увагу від питання протидії Росії, яка захопила АЕС. Так Коріков, приміром, дуже “професійно” вимагавав від Гроссі створити демілітаризовану зону навколо АЕС або “закрити небо”. Звичайно, це те, до чого закликав будь-який обиватель, але чи рівень це переговорів очільника відомства, що відповідає за ядерну безпеку? Це доводить на практиці, що представники компанії та керовані ними сателіти не мають відповідних компетенцій та необхідного досвіду роботи в галузі, що становить безпосередню загрозу виникнення кризових ситуацій та безпекових загроз і в подальшому.
Але і це не найгірше. Якщо рішення персоналу одного об’єкту перейти на бік ворога ще можна з натяжкою припустити як несанкціоноване, то однакову поведінку двох віддалених одна від одної станцій – це скоординоване рішення керівництва “Енергоатому”, очільником якого є Петро Котін! І якби не мужність захисників ЗСУ і місцевого керівництва південних регіонів, є дуже висока ймовірність, що ми мали б таку ж ситуацію на Південно-Українській АЕС.
В той час, коли країна працювала в ізольованому режимі, здавати так просто стратегічні об’єкти – це явна зрада. А приписувати собі заслуги, що, країна встояла в цей період енергетично, – верх цинізму – Петро Котін точно не має до цього ніякого відношення, як і до багато іншого, на чому він зараз намагається піаритись.